Досвід роботи

Тема :" Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках хімії "

АНОТАЦІЯ

Згідно Концепції загальної середньої освіти  основним завданням загальноосвітньої школи є  різнобічний розвиток індивідуальності, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб; формування  в учнів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання  упродовж усього життя; становлення в учнів цілісного  наукового світогляду, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетенцій.  Випускники школи повинні відчувати себе компетентними в будь-якій галузі, вміти творчо мислити, знайти своє місце в реальному житті. Працюючи в школі, я дійшла висновку,  що досягти гарних результатів  можна шляхом підвищення інтересу учнів до вивчення  предмета. Саме тому я обрала проблему «Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках хімії».

Актуальність вивчення цієї проблеми зумовлена необхідністю зробити процес навчання більш цікавим, щоб розвивати в учнів розумові здібності, навчати їх аналізувати, робити узагальнення. Усі вищі духовні потреби людини – у пізнанні, самоствердженні, самовираженні. Це є прагненням до  самовдосконалення  та саморозвитку.

Алгоритм та технологія діяльності

   У поданому досвіді розкрито особливості формування та розвитку

пізнавальної активності , що сприяє розвитку розумових навичок учнів, необхідних не тільки у навчанні, але й у звичайному житті (уміння приймати зважені рішення, працювати з інформацією, аналізувати різні сторони явищ тощо).

Результати та умови ефективності

Під час управління і організації навчально-творчої діяльності необхідно залучати  учнів до активного пізнання і постійного пошуку з опорою на співробітництво і співтворчість. З метою створення творчого мікросередовища, забезпечення розвитку особистості учня, підвищення рівня його навчально-творчої компетенції обираю методи, прийоми, форми і засоби навчання, які сприяють підвищенню пізнавальної діяльності і спонукають дітей до активного навчання.

   

І. Вступ

Усіма можливими засобами потрібно запалювати в дітях гаряче прагнення до знань і навчання.

Я.А. Коменський

Сьогодення висуває до освіти нові вимоги: перед педагогами постають завдання створити найкращі умови для розкриття та розвитку здібностей учнів, зробити так, щоб у них з’явилося бажання та прагнення до оволодіння знаннями. Це дуже важливо для всіх дисциплін, зокрема і хімії.

Хімія – це загальноосвітній предмет,тому, вивчаючи його, учні повинні не лише ознайомлюватися з теоретичними основами,а й знати ,застосовувати свої знання в повсякденному житті.

Мета дослідження: формування в учнів засобами навчального предмета системи знань  про   речовини та хімічні процеси, які  необхідні для соціалізації та самореалізації особистості, підвищення рівня навчально-творчої компетентності учнів.

Актуальність даної проблеми визначається змінами, що відбуваються в умовах реформування середньої освіти. Зміст та завдання  шкільного курсу хімії   вимагають нових підходів до організації навчального процесу, спрямованих на розвиток здібностей школярів, формування навичок самостійного наукового пізнання та самореалізації особистості.

Новизна проблеми  - переосмислення змісту та розробка нових підходів до вивчення хімії  в умовах застосування активних методів навчання та самостійної навчальної діяльності учнів.

Для розв’язання цієї проблеми працюю над такими завданнями.                 формування пізнавального інтересу учнів до вивчення хімії; максимальна мотивація навчальної діяльності учнів;

Об’єктом дослідження  є навчально-виховний процес із хімії в загальноосвітніх навчальних закладах.

Предмет  дослідження  -   зміст, форми і методи  організації навчання.

Провідна ідея досвіду -   організація навчально-пізнавальної діяльності школярів через активні методи навчання , спонукання школярів до  виконання різних видів завдань та здійснення самоконтролю, самооцінювання.

 Успішній роботі допомагає  реалізація  моделі навчання (додаток 1 )

Процес формування предметних компетенцій  здійснюється за схемою:

 шляхи пізнання предметних компетенцій  учня → формування предметних компетенцій → систематизація → узагальнення → практичне застосування.

Такий підхід допомагає організовувати  навчання школярів таким чином, що вони стають «першоздобувачами» знань, у них формується інтерес до навчання.

Методологічну основу досвіду становлять Державна національна програма "Освіта. Україна ХХІ століття" (1993 р.). Закони України "Про освіту" (1991 р.), "Про загальну середню освіту" (1999 р.); "Концепція загальної середньої освіти" (12-річна школа) (2001 р.); Національна Доктрина розвитку освіти (2002 р.); "Концепція профільного навчання у старшій школі" (2003 р.),  теорія пізнання, особистісно діяльнісний та особистісно розвивальний підходи  до розгляду процесу навчання учнів (О.І.Пометун, О.Г. Ярошенко, Паламарчук),  які дозволили визначити статистичні риси навчання, шляхи вдосконалення його реалізації. [8].       

Теоретична основа досвіду базується на  наукових засадах організації  навчально-виховного процесу в закладах освіти (А.М. Алексюк, В.І.Бондар, С.У. Гончаренко, М.Н.Буринська,  О.Г.Ярошенко, Л.П.Величко, О.Я.Савченко, І.С.Якиманська, П.К.Селевко, Л.В.Занкова, Д.Б.Єльканін, В.В.Давидов, А.В.Вигодський); психолого-педагогічній теорії розвитку особистості в процесі її діяльності (С.П.Богарова, Г.І.Щукіна);

ІІ. ОСНОВНА АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

2. 1. Пізнавальна активність – рушійна сила навчального процесу

       Один із головних документів Міністерства освіти і науки України (Програма для загальноосвітніх навчальних закладів . Хімія  7 – 11  класи  )  в пояснювальній записці говорить: метою навчання хімії є формування засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина демократичного суспільства.

Хімія як базовий шкільний предмет належить до природничо – математичної дисципліни і є комплексною наукою, яка сприяє формуванню наукового світогляду, інтелектуальному розвиткові учнів, формуванню в них загальнолюдської валеологічної та екологічної культури. Аналіз шкільної практики свідчить, що більшість учнів  після закінчення школи замість структурованої, усвідомленої системи знань, володіють розрізненими, механічно запам’ятованими відомостями. Тому одним із актуальних напрямків вдосконалення навчання в школі є пошук і впровадження інтелектуальних засобів, форм, та методів навчання, що забезпечують системність знань учнів, їх міцність. Саме тому я обрала проблему «Розвиток пізнавальної активності учнів  на уроках хімії».

Пізнавальна (навчальна) активність школярів полягає в прагненні вчитися, долаючи труднощі на шляху отримання знань, докладанні максимальних вольових зусиль та енергії в розумовій діяльності. Досвід роботи в школі показав, що для розвитку пізнавальної активності недостатньо покладатися лише на зміст предмету, яким би цікавим він не був, така активність – ситуаційна, швидкоплинна, це активність спостерігача. Тому і доводиться з нескінченної кількості технологій, методів і прийомів, форм і засобів навчання обирати найбільш ефективні, єдино необхідні і особистісно-зорієнтовані, ті, що зроблять урок інформативним, пізнавальним, захоплюючим і дієвим для  учнів.

Розвиток пізнавальної активності учнів відбувається під час  послідовного розвитку її компонентів від нижчих рівнів до найвищих. Від формування внутрішньої мотивації через пізнавальний інтерес до діяльності через вольовий компонент. [11]  (додаток 2)

Рушійною силою освітніх досягнень є пізнавальний інтерес – це той «детонатор», який перетворює школяра із об’єкта діяльності вчителя на суб’єкта навчального процесу .

Арабський письменник і філософ Сааді зазначив: учень, який вчиться без бажання, - це птах без крил. Сьогодні, на жаль, хімія не є модним предметом. Та й в очах багатьох дітей можна побачити байдужість до навчання. Тому вчитель повинен  будувати навчальний процес таким чином, щоб учень отримував задоволення від процесу учіння. Формуванню стійкого інтересу до вивчення хімії, а отже, й формуванню  пізнавальної активності учнів  сприяє як зміст навчання, так і форми та методи організації навчання. Змістова та методична логіка уроку мають бути такими, щоб спонукати учнів до діяльності з метою здобуття знань, вироблення загальнонавчальних та спеціальних умінь,  розвитку загальнолюдських якостей.

  Навчання мусить бути захоплюючим, швидким і наповненим. Реалізуючи програмовий матеріал, визначений Державним стандартом, недостатньо просто ознайомити учнів з основними термінами, поняттями і хімічними явищами. Необхідно осучаснити зміст шкільної хімічної освіти, показати учню значення знань  із хімії в реальному житті. Для цього в зміст уроку вводжу ужиткове значення хімічних знань , глибоко розкриваю питання екології. Такий підхід до організації навчального процесу доводить учням необхідність вивчати хімію, а значить активізує їхню пізнавальну діяльність.

У структурі активності автори роботи "Методи активізації пізнавальної діяльності " [4] вирізняють такі компоненти:
готовність виконувати навчальні завдання; 
прагнення до самостійної діяльності;
свідомість виконання завдань;                                                                  систематичністьнавчання;                                                                                        прагнення підвищити особистий рівень [12].

Сучасного вчителя  хвилює те, як заохотити дитину вивчати предмет, активізувати пізнавальну діяльність учня і які методи слід при цьому застосовувати. Актуальність вивчення цієї проблеми зумовлена необхідністю зробити процес навчання більш цікавим, щоб розвивати в учнів розумові здібності, навчати їх аналізувати, відокремлювати головне, робити  узагальнення .

 Усі вищі духовні потреби людини – у пізнанні, самоствердженні, самовираженні. Це є прагненням до самовдосконалення, саморозвитку. Використати ці потреби для мотивації навчання – означає відкрити шлях до підвищення якості шкільної освіти [3].

В. Сухомлинський казав: «Пізнання природи, оволодіння знаннями про неї приховує в собі ще не використані досі можливості для того, щоб знання формували позиції людини – соціально-політичні, естетичні, а ці позиції, по суті, і є її світоглядом».  [10].

2.2. Методи та прийоми стимулювання навчально-пізнавальної активності на уроках хімії

Застосування різних методів навчання перш за все повинно бути спрямоване на стимулювання самостійного мислення учнів. Без збудження мислення не може бути розуміння, а отже і свідомого засвоєння знань.  Мисленню потрібно навчати. А це можливе лише в разі застосування вчителем активних форм і методів організації пізнавальної діяльності учнів, бо саме вони сприяють інтелектуальному розвитку, критичності і гнучкості розуму, самостійності мислення. Процес навчання – це взаємодія вчителя та учнів, у якому учні осягають мотиви своєї пізнавальної діяльності, а діяльність учителя спрямована на формування в учнів позитивних мотивів навчання, організації сприйняття, осмислення фактів та явищ, забезпечення вміння користуватися отриманими знаннями [1].

С. Л. Рубінштейн, характеризуючи психологічну природу розумового процесу, вказував: “Мислити людина починає, коли в неї виникає потреба щось зрозуміти. Мислення зазвичай починається з проблеми чи запитання, з подиву чи нерозуміння, з протиріччя.” [9]

Пізнавальна активність учнів підвищується, якщо вчителю вдається створити так звану проблемну ситуацію на початку вивчення нового матеріалу, тобто викликати в учнів запитання: чому відбувається таке явище? Як можна пояснити цей факт?  Проблемна ситуація є початковим моментом мислення учня. Пізнавальна потреба виникає у нього у випадку, коли він не може досягнути мети за допомогою відомих йому способів дій чи знань. Саме вона дає необхідну спрямованість думки і тим самим створює внутрішні мотиви для засвоєння нового матеріалу. У процесі розв’язання проблемної ситуації розумова діяльність набуває активного цілеспрямованого характеру, мотиви учня співпадають з метою вирішення проблеми, запам’ятовування є ефективним. Постановка проблеми має передбачати диференційований підхід до кожного учня залежно від його типу мислення, рівня зацікавленості предметом, ступенем готовності. Методичні прийоми створення проблемних ситуацій на  мотиваційно – організаційному етапі :  постановка проблемного питання, обговорення висловлювань, прийоми «здивуй», «зацікав» та інші. Матеріалом для створення проблемних  ситуацій може бути  хімічний експеримент, задачі, вправи, проблеми ужиткового характеру. Такі питання викликають інтерес в учнів, значить , активізують їх розумову активність і діяльність. На уроках хімії проблемна технологія - це , насамперед , особливий  вид пізнавальної активності, мотивований проблемним протиставленням відомого й   невідомого, що має на меті активізацію процесу пізнання й осмислення нового [7].  

На уроках , наприклад , я  ставлю такі проблемні питання :

- Що спільного між бавовною , каучуком та жувальною гумкою ?  (При вивченні теми «Пластмаси, синтетичні каучуки, гума, штучні і  синтетичні волокна)                                                - Чи можуть основи реагувати з основами? (При вивченні амфотерних  гідроксидів ) ;

- Чи корисно пити дистильовану воду ? (При вивченні теми «Розчини »)

 «Самостійні думки в учнів виникають тільки на основі самостійної роботи» (К.Д. Ушинський)

  Ефективність навчання хімії багато в чому  залежить від системи завдань для самостійної роботи учнів .

Самостійна робота — складова частина процесу на­вчання, важлива передумова свідомого і міцного оволо­діння знаннями. Вона дає змогу використовувати при­родний потенціал кожної дитини, підвищувати інтерес до навчання. Шляхом спеціально дібраних вправ роз­виваю і вдосконалюю способи пізнавальної діяльності, привчаю учнів до самостійного застосування цих спо­собів у різних ситуаціях. Самостійну роботу  можна використовувати на різних етапах уроку .(додаток 3)

 Відомо, що з допомогою завдань і вправ відбувається поглиблення знань, збільшується термінологічний запас, створюються умови для практичного застосування знань, а також формуються вміння і навички. У завданнях для самостійної роботи важливо чітко визначити ступінь їх складності, а також самостійності практичних дій і мислення учнів. У зв’язку із цим важливе значення має саме формування запитань завдання, що може по-різному впливати на вияв активності учнів і різною мірою стимулювати форми їхньої розумової діяльності. Під час складання завдань необхідно, щоб у самостійних роботах використовувалися такі важливі форми розумової діяльності, як порівняння, зіставлення, узагальнення, пошук причинно-наслідкових зв’язків тощо. Викладений  матеріал не завжди переходить у знання учня, але те, до чого  останній прийшов самостійно (зробив висновок, розв’язав проблему), залишається в пам’яті надовго. На уроках з будь-якої теми в 7-9 класах можна також проводити конкурс знавців. Учні дістають завдання: самостійно вивчити невелику частину матеріалу нової теми, підготуватися до відповідей до запитання. Як правило,бажаючих виступити в ролі знавців буває 5-6 учнів. Усі інші ознайомлюються з матеріалом і готують запитання для знавців. На таких уроках школярі працюють набагато активніше, намагаючись отримати якомога більше балів. Як правило, до самостійних робіт учнів  відноситься – робота з підручником.  (додаток 4)

Новий навчальний матеріал, який подається чітко та логічно, легше сприймається учнями, що, в свою чергу, активізує пізнавальну діяльність дітей. Адже  краще запам’ятовується та інформація, яку учень не тільки почув, а й побачив. Наочні методи навчання допомагають  подавати інформацію з опорою на  малюнки, діаграми, графіки, схеми та таблиці. Розрізняють такі види наочності як візуальну, аудіальну, кінеститичну та мовну [6]. До візуальної наочності відносяться ілюстрації, схематичні зображення, фотографії тощо.На своїх уроках я застосовую бібліотеку електронних наочностей  «Хімія, 8-9 клас» ,різні таблиці , портрети . (додаток 5)

До аудіальної – різноманітні аудіозаписи. Зразки речовин, які можна дослідити за допомогою тактильних відчуттів, відносяться до кінеститичного виду наочності. До мовної відноситься словесний опис вчителя, який здатний викликати в учнів утворення психічного образу.

Використання готових схем або створення нових дають змогу спрямувати  діяльність учнів на пошук та встановлення логічних ланцюжків, виробляє уміння виділяти головне, віднаходити закономірності, співставляти, аналізувати, робити висновки. Методика використання наочних методів навчання дозволяє учням  самостійно заповнювати таблиці, використовуючи текст підручника,   слухаючи  розповідь учителя чи  застосовуючи власний досвід, який формується  на уроках не тільки  хімії, але й  уроках  фізики, біології, географії тощо;   аналізувати інформаційну схему, запропоновану  вчителем та знаходити розв’язок поставленої проблеми. (додаток 6)

Одним із способів активізації пізнавальної діяльності учнів є створення  на навчальних заняттях ігрових ситуацій. Гра створює комфортні умови для кожної дитини, щоб на­вчальна діяльність позбулася негативного психологіч­ного напруження і перетворилася на радісний і цікавий процес.

 «У дитячому віці гра – це норма, і дитина повинна завжди гратися, навіть коли робить серйозну справу»(А.С.Макаренко).

Гра залучає до активної роботи на уроці кожного учня. Гра – форма роботи, що протистоїть пасивному слуханню. В процесі гри інтелектуально пасивні діти звичайно виконують такий обсяг учбової діяльності, який їм недосяжний в звичайній учбовій ситуації.

 Дидактичні ігри використовую переважно на уроках узагальнення знань, їх закріплення чи  вироблення практичних умінь і навичок. Ігрові ситуації  допомагають підвищити  емоційне сприйняття учнів, дозволяють уникнути перенавантаження, збуджують  думку дітей  та стимулюють їх творчу ініціативу. Ігрова модель навчання сприяє розвитку творчої уяви, формуванню  навичок співпраці; створює умови для вільного висловлювання учнями власної думки, визначення певної аргументованої позиції; надає можливість учневі самовизначитися. Перевагу надаю таким прийомам як  гра з кубиком,  «дерево знань», «хрестики нулики », «вилучи зайве», «хімічне доміно», «хімічне лото», «хімічний морський бій ». Можна запропонувати різні види ігор. Наприклад, «КВК», «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «Найрозумніший», «Слабка ланка», «Перший мільйон» та інші. (додаток 7)

     Неможливо   в наш час розвивати пізнавальну активність без впро­вадження нових технологій навчання. Поряд із тради­ційною системою застосовую роботу в групах та па­рах, інтерактивні та комп'ютерні технології навчання, які забезпечують добре емоційне самопочуття кожно­го учня на уроці. Учні вчаться самостійно мисли­ти, розв'язувати проблеми, прогнозувати результат. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та медіаосвіта відіграють значну роль у формуванні ціннісних орієнтацій школярів.    Виділяю основні напрямки використання ІКТ та мультимедіа:

-         демонстрація під час пояснення нового матеріалу;

-         виконання віртуальних лабораторних та практичних робіт;

-         ПК як засіб самоосвіти;

-         перевірка та закріплення знань учнів.

         Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволяє за короткий час отримати об'єктивну картину рівня засвоєння учнями матеріалу, що вивчається, і своєчасно його скорегувати. Для учня важливо те, що після виконання тесту, коли ця інформація ще не втратила актуальності, він отримує об'єктивний результат із зазначенням помилок.

ІКТ мають ряд переваг: забезпечується  доступ до інформації, підвищується ефективність та мотивація навчання, з’являються нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки. В наш час , коли реактивів недостатньо , я використовую для проведення лабораторних та практичних робіт віртуальну лабораторію. (додаток 8)

Презентація – це форма подачі матеріалу у вигляді слайдів, на яких можна представити таблиці, схеми, малюнки, ілюстрації, аудіо-та відеоматеріали.

Використання їх є доцільним на будь-якому стані вивчення теми, на певному етапі уроку і його типу:

-  перевірка домашнього завдання (тестування, створення учнями кросвордів,

презентація матеріалу опрацьованого самостійно окремими учнями вдома);

- вивчення нового матеріалу (перегляд електронної наочності, перегляд

презентацій, підготовлених учнями та викладачем);

- закріплення знань (тестові завдання, презентація результатів діяльності).

При проведенні узагальнюючих уроків також використовую презентації. Завдання

такого типу уроку – зібрати всі спостереження, зроблені в процесі аналізу , в єдину систему цілісного сприйняття теми, та вже на рівні глибшого розуміння вийти за межі проблем, емоційно охопити всю тему. А цього  можна досягти, використовуючи мультимедіа.

 При вивченні хімії доцільно використовувати різні засоби навчання: готові мультимедійні програми; створювати власні уроки – презентації. Весь цей матеріал відкриває великі перспективи для вчителя, які неможливі на папері . Урок з використання презентацій стає більш наочним, цікавим, складний матеріал стає зрозумілішим для учнів.(додаток  9)

Однією з ефективних форм роботи на уроках є завдання творчого характеру. Вони не тільки активізують навчальну діяльність учнів, а й пробуджують інтерес, розвивають здібності, логічне мислення.  Приклади  таких завдань на уроках               хімії :

1.     складання казок  (додаток 10);

2.     складання та розгадування  кросвордів , ребусів (додаток 11)

3.     складання сенканів (додаток 12 )

4.     задачі на розвиток  творчого мислення  (додаток 13)

5.     хвилинки – цікавинки «Чи знаєте ви, що ? »

6.     цікаві експерименти

Хімія – наука експериментальна. Основним методом навчання хімії залишається хімічний експеримент[5]. Він  є не тільки необхідною умовою досягнення усвідомлених опорних знань по хімії, а й полегшує розуміння технології хімічних виробництв, сприяє розвитку спостережливості, умінь пояснювати спостережувані явища, використовуючи при цьому теоретичні знання, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Хімічний експеримент формує у учнів практичні вміння й уміння раціонально  використовувати  навчальний  час; розвиває самостійність, дає можливість проведення робіт дослідницького характеру [2]. Учні завжди з бажанням і задоволенням виконують лабораторні та практичні роботи . Хімічний експеримент  може бути різним за дидактичною метою Хімічний експеримент має різні стадії . (додаток 14)

Під час своїх уроків я використовую  різноманітні прийоми , наприклад :

-         поетичні рядки, уривки літературних творів, цікаву інформацію з теми уроку, рольові ігри, мультимедійні презентації;

-         прийом «Знайди пару»;

-         прийом «Навмисна помилка »;

-         прийом «Упізнай мене».

 (додаток 15)

На уроках необхідно вибирати ті форми та методи , що активізують  пізнавальну активність, спонукають кожного учня до продуктивної праці. Тобто, ті, що запалюють вогонь  творчості та бажання оволодівати знаннями та спонукають до активної діяльності в подальшому житті.

ІІІ. Висновки та рекомендації

Отже, на уроках учитель повинен організувати всі види навчально-пізнавальної діяльності. Він перестає бути інформатором, і його педагогічна діяльність зводиться не лише до пояснення, а й до організації на уроках навчально-пізнавальної діяльності учнів, в результаті якої відбувається засвоєння знань. Учень при цьому стає активним учасником навчального процесу.

Оптимальне поєднання методів і прийомів, включення учнів до різних форм практичної і дослідницької діяльності, комплексне використання педагогічних засобів, сприяють залученню учнів до активного процесу пізнання і самовдосконалення. Це дає  можливість зацікавити учнів хімією, відкинути думку багатьох учнів, що хімія важкий і незрозумілий предмет. Використання розглянутих в роботі різноманітних методів, прийомів, педагогічних технологій у навчальному процесі, на мій погляд, сприяє розвитку пізнавальної активності учнів , а також, через стимулювання пізнавальної діяльності учнів, заохочує їх до самоосвіти та саморозвитку , дозволяє конструювати цікаві уроки, під час яких учитель виступає  в ролі організатора самостійної  активної пізнавальної діяльності учнів та компетентного помічника.

 Як результат, кожного року діти  успішно  складають  ЗНО. Завдяки набраним балам випускники мали можливість вступити  до обраного  вищого навчального закладу. За три останніх роки до медичних вищих навчальних закладів вступило 2 учні ,до медичних коледжів – 10 учнів,  стати вчителем хімії побажав  1 учень. Також учні щороку  беруть  участь у І та ІІ етапах Всеукраїнських олімпіад з навчальних предметів у номінації «хімія».

З метою виявлення схильності дітей до   предметів природничого циклу діти проявляють більший інтерес ,адміністрація школи  серед учнів 7 – 11 класів було провела  анкетування. В анкетуванні взяли участь  90 учнів .

Були отримані такі результати :

Коли я заходжу до класу, то ставлю перед собою головну мету: розвивати  здібності учнів, дати дитині упевненість у тому, що вона  досягне успіху, навчити її вчитися, формувати уміння застосовувати набуті знання й отримувати насолоду від процесу учіння.

        

IV.ДОДАТКИ

Додаток 1

Модель навчання

Додаток 2

Важливі компоненти пізнавальної активності та їх поступальний розвиток

Додаток 3

Самостійна робота на різних етапах уроку

     

                                         

Додаток 4

Самостійна робота з підручником

Додаток 4

(продовження )

Самостійна робота з підручником та таблицями

            

Додаток 5

Додаток 6

Методика використання наочних методів навчання дозволяє учням  самостійно заповнювати таблиць.

Додаток 7

Додаток 8

Віртуальна хімічна лабораторія

Додаток 9

Презентація до уроку на тему

«Сульфатна кислота. Сульфати . Якісна реакція на  сульфат – іони »

                                              

Додаток 10

Казка «Цибулинка »

 домашнє завдання до теми «Органічні сполуки і здоров’я людини», 11 клас

Весна… Пора, коли розцвітають  квіти . Пора , коли звірі  виходять з зимової сплячки. Пора, коли люди працюють на городах.

Коли насіннячко потрапляє  в землю, ласкаве сонечко своїми золотими промінчиками торкається землі то вони  проростають  і зароджується нове життя…

Якось одна господиня купила насіння цибулі, прийшла додому і виклала їх на стіл .

«Я неодмінно маю посадити цибулю сьогодні. Адже, вже час», - думала вона і вийшла підготувати ґрунт.

На кухні запанувала тиша. Та ось пара великих цибулин загомоніла:

-         Фі!!! Звідки цей сморід? - сказали вони, вказуючи на дві маленькі цибулинки.

-         Ви що , не генетично модифіковані ? Відійдіть від нас!  - сказала інша .

Цибулинки покотилися і спинилися прямо посередині столу:

-         Хоч ми і смердючі, але нас господиня взяла  не для садіння, а для лікування своєї дитини. А ви взяті для того, щоб отримати добрий врожай.

Генетично модифікована цибуля  одвернулась. Адже, зрозуміла, що звичайнісінька цибулина мала рацію. Але вона поважно та з впевненістю  промовила:

-         Хоч тебе і взяли для лікування, але ти не можеш прожити  стільки , як ми. Бо у нас є такий ген, що дозволяє нам довше жити.

-         А нащо нам довго жити? Наше призначення – це їжа ! І при довгому житті наші вітаміни зникають!

Коли генетично модифіковані цибулини  це почули , вони не знали, що сказати. Адже, прості , порепані цибулини сказали правду.

Тож ми повинні пам’ятати , що нам дала природа, те ми і маємо берегти , примножувати і передавати нашим нащадкам. А щоб бути здоровими, то треба вживати тільки натуральну їжу.

Додаток 11

Приклади хімічних ребусів , шарад , кросвордів

 

Додаток 12

Складання сенкану

Сенкан – це вірш, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, що описує чи віддзеркалює тему.Сенкани розвивають вміння висловлювати свою думку, допомагають узагальнити отриману інформацію, реалізують міжпредметну інтеграцію.

Схема складання сенкану

Наприклад : тема «Початкові хімічні поняття » ,7 клас  :

1. Формула.                                                       1. Елементи .

2. Довга, емпірична.                                         2. Хімічні, корисні.          

3. Інформує, складає, пояснює.                       3. Існують , об’єднують, будують

4. Показує якісний, кількісний склад.            4.Душа здригається від величі.

5. Структура.                                                     5. Цеглинки

Тема «Основні класи неорганічних сполук», 8 клас :

1.Кислоти .

2. Кислі , прозорі

3. Реагують, окислюють, витісняють.

4. Дуже небезпечні активні речовини  

5. Електроліти                                                                    

Тема «Хімічні реакції», 9 клас :

1. Реакція.

2. Бурхлива, необхідна.

3. Відбувається, перетворює, керується.

4. В природі все змінюється.

5. Явище.

Додаток 13

Задачі на розвиток творчого мислення

10 клас

Задача 1. Кімнатну рослину необхідно підживляти азотним добривом. Але зі сполук Нітрогену наявна лише нітратна кислота. Як знайти вихід з цієї ситуації?

Рішення

 Якщо така задача дається учням після вивчення теми «Нітратна кислота», то вони можуть запропонувати кілька варіантів розв’язування. Один з них – це взаємодія розбавленої нітратної кислоти з цинком з утворенням нітрату амонію за реакцією:  4Zn + 10HNO₃  = 4Zn(NO₃)₂ + NH₄NO₃ + 3H₂O.

Задача 2. Запропонуйте способи знешкодження газових викидів підприємства, до складу яких входить аміак.

Рішення

 Спираючись на знання про властивості аміаку, учні можуть запропонувати такий  варіант розв’язування такої задачі, враховуючи, що продукти реакції не повинні шкодити навколишньому середовищу. Бажано, щоб їх можна було використати в народному господарстві.

Наприклад, горіння аміаку в кисні: 4NH₃ + 3O₂  = 2N₂ + 6H₂O,

Задача 3. Знаючи, що до складу вулканічних газів входять сірководень і сульфур (IV) оксид, поясніть наявність покладів самородної сірки в регіонах, що розташовані поблизу вулканів.

Рішення

Після ознайомлення учнів з властивостями сполук Сульфуру вони можуть дійти висновку, що сірководень взаємодіє із сульфур(IV) оксидом при високих температурах з утворенням сірки, яка виноситься з вулканічними газами й осідає поблизу вулканів:  2H₂S + SO₂ = 3S + 2H₂O.

Задача 4

Мушкетери готувалися до бою з гвардійцями кардинала, але через недбайливих слуг їх шпаги заіржавіли. Гвардійці раділи, передчуваючи перемогу. На щастя, неподалік жив старий алхімік, який швидко повернув блиск шпагам мушкетерів, застосувавши своє таємне засіб.
Відтворіть дії алхіміка, узявши замість іржавої шпаги іржавий цвях.

Додаток 14

Класифікація хімічного експерименту

Додаток 14

(продовження)

Стадії хімічного експерименту :

·         Вивчення речовин, які беруть участь у досліді, або тих, які утворюються в результаті досліду;

·         Виготовлення приладу, або використання готового приладу;

·         Виконання досліду;

·         Складання звіту;

·         Підбиття підсумків.

Під час проведення експерименту після попереднього ознайомлення з ходом роботи учні повинні:

·         добре усвідомити мету роботи;

·         продумати хід виконання роботи й виконання дослідів;

·         підібрати потрібні реактиви й хімічний посуд, скласти приклад;

·         під час проведення дослідів звернути увагу на явища, що відбуваються (зміна кольору, утворення осаду, виділення газу тощо);

·         коротко описати хід роботи, виконати схематичний малюнок або алгоритм, написати рівняння реакцій які відбуваються;

·         зробити узагальнюючий висновок, спираючись на результати проведених дослідів.

Пропоную п'ять порад учням  вирішувати експериментальні завдання:
1. Не починайте експеримент до тих пір, поки не складете його докладний план (обґрунтування, техніка проведення дослідів). Чому?
2. Обов'язково запишіть свої спостереження та їх пояснення. Навіщо?
3. Не викидайте отримані речовини, а зберігайте їх до кінця роботи, щоб…
4. Якщо потрібно визначити вміст пробірок, то беріть невеликі проби речовин, не проводьте досліди з усіма речовинами, інакше…
5. Під час уроку дотримуйтесь правил безпечної роботи, не заважайте оточуючим: не кричіть, не лізьте до сусіда з порадами, не запрошуйте весь клас подивитися, що у вас вийшло. Це важливо, тому що…

Додаток 15

Прийом «Знайди пару »

Вкажіть пари речовин , реакція між якими відбувається. Запишіть рівняння реакцій. Вкажіть окисник та відновник .

_1.        Mg  CuSO₄

2.     Ag    Hg(NO₃)₂

3.     Al     ZnCl₂

4.     Hg   Pb (NO₃)₂

Прийом «Навмисна помилка»

Під час завдання допускається навмисно помилка.

Перевір формули : СаСО_{2 ,} CuSO₄ , Al₂(NO₃)₃ , ZnCl₂ ,  Н₂О , НNO₃ ,КОН.

Прийом «Упізнай мене»

Із запропонованих фраз треба відгадати  хімічний елемент  .

1. Він входить до складу молока, кефіру, яблук, надає крові червоного забарвлення. Про який  хімічний елемент йдеться ? (Ферум )

2.     Від нього шкіра гладенька та шовковиста, він входить до складу пива. Про який елемент йдеться ? (Цинк)

3. Коли в армії О. Македонського розпочалась епідемія шлунково-кишкових захворювань, то не хворіли лише воєначальники , які користувалися посудом з  одного металу . Що це за метал ? (Срібло)

При вивченні хімічних  властивостей основних класів неорганічних сполук використовую такі прийоми:

 «Слідство ведуть хіміки».

Справа №1. У хімічній лабораторії нова лаборантка переплутала етикетки й на склянки з основами наклеїла формули відповідних оксидів. Наведіть порядок у лабораторії; напишіть формули й назви основ, які відповідають указаним оксидам:

                      CuO, N₂O, CaO, PbO, K₂O, BaO, ZnO, Al₂O_3.

Справа №2. Після проведення експерименту в лабораторному журналі збереглися тільки записи реакцій розкладу нерозчинних основ:

                                                    = FeO + H₂O

                                                    = Al₂O₃ +3 H₂O

                                                    = CuO + H₂O

                                                    = Fe₂O₃ + 3H₂O

«Анкета».

Нагадую вам, діти, що  анкета  - збір відомостей шляхом одержання відповідей на визначені питання.

                       Анкета хімічної сполуки

Ім’я СаО                                                                                                       Прізвище – кальцій оксид   

Псевдонім – негашене вапно

Сімейне походження – оксид металу

Батьки – Са та О₂

Діти – Са(ОН)₂

Онуки – СаСО₃,  СаSO_4,  CaCI₂

Професія  - будівництво

 Складіть «Анкети хімічних сполук»: Na₂O,  SO_3,  HNO₃

V. Бібліографія

1. Андреєва В.М., Наволокова Н.П.     Практична педагогіка  для вчителя. – Х: Основа, 2008.

2. Аспицька А.Ф.,Кирсберг Л. В. Використання інформаційно-комунікаційних технологій під час навчання хімії. М.:Біном. Лабораторія знань, 2009.

 3.Гадецький  М.В. ,Хлєбнікова Т.М. Організація навчального процесу в сучасній школі

4.  У. М.Кругликов, Є. У. Платонов, Ю. А.Шаранов. Методи активізації пізнавальної діяльності.С.-Пб.: Знання, 2006.

5.  Максимов О.С. Методика викладання хімії: практикум: навч. посіб. / О.С.

Максимов – К.: Вищ. шк., 2004.-

6.  Осмоловская И.М. Наглядные методы обучения: учеб. пособ. для студ. высш.учеб. заведений. / И.М. Осмоловская — М.: Изд. центр «Академия», 2009.

7 . Підласий І.П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя. – Х.:Основа,2010

8.  Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок . Інтерактивні технології

навчання . – К., 2004

9. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии [Текст] / С. Л. Рубинштейн. – М. : 1946

10.  Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. – 2-ге вид. – К.: Рад. Школа , 1971

11. Хаблак О.Г. Використання дослідницьких робіт як засіб розвитку пізнавальної активності обдарованих учнів / Хімія 2011. - № 6 (234)
12. Шамова Т.І. Активізація вчення школярів. М.: Педагогіка, 1982.